суботу, 24 червня 2017 р.

A trip to Koryukivka\Літо - пора подорожей. Почнемо із Корюківки або чим відома Корюківка?

    В історії Корюківки є чимало цікавих сторінок, як величних, так і трагічних. 16.06.2017 Менський жіночий клуб завітав у гості до сусідньої ОТГ Корюківка (реформа місцевого самоврядування у сусідів вже відбулася). Екскурсійно в центрі ОТГ побувала вперше, тому відслідкувати зміни з утворенням ОТГ не можу. Але можу сказати, що вражає контраст: дорога від Мени до Корюківки - це запустіли села, розтянуті вулиці вздовж дороги, зарості і вишуканий, аристократичний Бреч. 
     Першою зупинкою в Корюківці був краєзнавчий музей, який розмістився у двохповерховому приміщенні з вітражами у радянському стилі. На першому поверсі знаходяться музейні кімнати, їх 5. Перша кімната "розповідає"
про сиву давнину і сягає історією до початку ХХ ст. Цікаво, що в давнину, епоху неоліту, тут вже проживали місцеві племена, а у VII-III ст. до н.е. й скіфи (у музеї зберігається скіфський меч, що нагадує
про їх перебування). Згодом з'явилися племена балтів (скоріше за все перекочували сюди).
У назвах окремих сіл зберігся балтійський слід, зокрема с.Бреч. А далі племена поступово асимілювалися з словянами. Знахідки пізніших періодів вказують на належність Корюківщини до Великого князівства Литовського, а згодом Московської держави та Речі Посполитої. 
    Саме поселення Корюківка було засноване козаком Омельяном Карукою. Речі, які зберігаються у музеї вкзаують, що люди займалися бондарством, бортництвом, землеробством та ін. У XVІІІ ст. поселення належало П. Полуботку, пізніше входить до Сосницького повіту. У ХІХ ст. тут з'являються 2 цукрові заводи, які викупив підприємець Л. Бродський. У 1911р. на заводі (які були обєднані) працювало до 3000 чол., що видно із документів на фото. До речі саме Л.Бродський започаткував будівництво залізниці у Мені. 
   У роки Другої світової війни Корюківка стала партизанським краєм. Корюківська трагедія - чорна сторінка її історії. У березні 1943р за активні дії партизан було розстріляно 6700 чол., що в 45 разів перевищує за масштабом білоруську Хатинь. Окрема музейна кімната розповідає про дії партизанів та трагедію міста. 
  Після війни поступово життя відроджувалося, Корюківка майже повністю заселелася прибулими людьми. На руїнах одного із цукрових заводів постала фабрика технічних паперів, згодом - фабрика шпалер. 
      У музеї зустрілися із місцевою майстринею ляльок Мариною Шикаловою. Її сонячні ляльки - ціла сюжетна розповідь. Схоже, що за ними можна дізнатися про українське вірування: тут і Коляда, Покрова і Повітрулі. Свої роботи Марина виставляє в Чернігові бібліотеці  ім. Короленка, музеї ім. М.Коцюбинського. Мали нагоду в музеї почути і місцеву поетесу Ольгу Лантух, яка випадково потрапила в музей і зачитала нам гуморески. 
    Наступною екскурсійною зупинкою була Словянська фабрика шпалер. Продукцію підприємства знають далеко за межами України: Польща, Болгарія, Росія, країни Балтики, а також Китай. Сучасні технології дозволяють механізовано виробляти екологічну продукцію (доречі устаткування із Німеччини та Голандії, а виробництво відбувається за італійською технологією гарячого тиснення). Фабрика має численні нагороди і сьогодні активно виходить на європейський та азіатські ринки. Нині на підприємстві працює близько 900 робітників, тож для міста  - це і меценат, і роботодавець. Цікаво, що інженерів на фабриці "ростять": слідкують за навчанням, беруть на практику, а далі - й на виробництво. 
   І останньою зупинкою був готельно-розважальний комплекс - Бреч. На 30 га поселення розмістився іподором, критий майданчик для тренування та змагань коней, штучно зроблене озеро (2-3 м глибини), низка готелей, ресторанчиків у китайському та класичному стилях. Є тут і паркова зона, майданчик для дітлахів, церква, фонтан, численні скульптури. Вражає чистота, охайність, вишуканість, аристократизм. Головною прикрасою комплексу є коні ганноверської породи, а серед них - переможець всеукраїнських змагань 2016р. Тренування проводять майстри спорту, які на певний період із різних куточків України приїздять у Бреч.
     Тож у Корюківці буде цікаво тим, хто полюбляє творчість, історію, любить дивитися змагання коней і взагалі подорожі, відкриття нових куточків у пізнавальній діяльності. 
Більше фото подорожі тут:https://goo.gl/photos/SkV6hKNCZPcNxRdx5

Немає коментарів: